Просування

Підготовка до запуску

Основні завдання підготовки до просування проекту:

  • Створення тематичних спільнот в соціальних мережах

Спільноти можна створювати як для конкретної ідеї, так і для всіх розробок команди (наприклад, для бренду). Бажано створити сторінки у всіх соціальних мережах, на які ви плануєте орієнтуватись в майбутньому. Створіть свою спільноту: додавайте в друзі всіх, хто вас підтримав, залайкав тощо.

Ці люди відчують причетність до проекту, підтримають вас вдруге або долучать своїх друзів.

  • Завчасна підготовка медіаплану

Медіаплан — це докладний документ, що регламентує терміни проведення рекламної кампанії, використання різних каналів тощо. У випадку з краудфандінгом це документ, який дозволяє чітко зафіксувати: в які дні, кому і що саме автор планує направити з проханням інформування або фінансової підтримки проекту.

  • Створення бази маркетингових інструментів

База маркетингових інструментів — це комплект декількох текстових і аудіовізуальних документів, в яких міститься детальна інформація про проект, організацію або подію. Залежно від типу аудиторії, до якої автор звертається, добірка матеріалів буде різнитись.

  • Підготовка всіх інформаційних сповіщень (текстів) заздалегідь

У момент запуску проекту вже запізно писати прес-релізи, особисті повідомлення або пости для соціальних мереж. Це потрібно робити заздалегідь. Готуючи матеріали після старту, автор втрачає найважливіший інформаційний привід за всю історію проекту — його запуск. Втрата його актуальності тягне за собою складність подальшого інформаційного просування.


Аудиторія проекту

Важливим кроком роботи над просуванням проекту є визначення аудиторії.

Запитайте: хто захоче в майбутньому придбати даний продукт, прийти на захід, отримати диск з фільмом (музикою)? Чітка відповідь допоможе зрозуміти, які саме канали комунікації варто використовувати для просування проекту.

Незалежно від портрету публіки, до якої звертається автор, в краудфандінгу використовується типова категоризація аудиторії:

Ближнє коло, лояльна аудиторія

Друзі, родичі, знайомі членів команди проекту, а також віддані шанувальники і лояльні клієнти, які є членами спільноти автора в соціальних мережах — це люди, які добре знають автора і довіряють йому. Представники ближнього кола часто підтримують не саму ідею як таку, а особисто автора.

Саме до цих людей необхідно звернутися в першу чергу як за інформаційною підтримкою, так і за фінансуванням. Їхній перший і базовий для проекту внесок викличе довіру людей, які ще не знайомі з проектом. Наявність в проекті коштів в перші дні після старту завоює прихильність і довіру інших спонсорів.

Лояльна аудиторія, але невпевнена в бажанні підтримати проект

Цей тип аудиторії долучається до підтримки проекту наступним. Це також можуть бути члени спільнот автора в соціальних мережах, але не такі віддані та знайомі.

Представникам цієї категорії найчастіше складно зробити перший крок: їм необхідні додаткові аргументи на користь проекту — це можуть бути поновлення в соціальних мережах і «новинах проекту». «Новини» — це публікації в проекті, де автор розповідає про поточну роботу над ідеєю.

Незнайома з автором і його проектом аудиторія

Завдяки зовнішнім джерелам (ЗМІ, блогери, великі спільноти в соціальних мережах) про проект дізнається аудиторія, яка поки що не знайома ані з проектом, ані з його автором.

Український досвід краудфандінга показує, що публікації про проекти в ЗМІ часто дають іміджевий та інформаційний ефект, тобто грошей в проект майже не приносять. Тому ключовими каналами для залучення коштів стають соціальні мережі та блоги.

Це не означає, що зі ЗМІ не варто працювати. По-перше, безкоштовні публікації можливі. А по-друге, саме завдяки ЗМІ про проект дізнаються лідери думок, які зможуть інформаційно підтримати ідею і безпосередньо вплинути на її успіх. Крім того, статті в ЗМІ викликають особливу довіру до автора і спонукають невпевнену в результаті аудиторію прийняти рішення на користь фінансування проекту.


Створення бази контактів для просування проекту

База ЗМІ — це документ з усіма даними, які необхідно зафіксувати до роботи з виданням. Такий самий формат можна використовувати і для роботи з блогерами. База включає в себе:

  • назва медіа / блогу;
  • посилання на сайт видання (якщо він є) / на блог;
  • рубрику, в якій стаття про проект буде виглядати органічно / тематику блогу;
  • прізвище та ім'я конкретного журналіста / блогера, який пише для бажаної рубрики;
  • е-mail журналіста / блогера;
  • телефон журналіста / блогера;
  • коментар;
  • ідеї ​​для нового заходу і будь-які інші питання, що цікавлять автора (за бажанням).

База потрібна не тільки, щоб фіксувати контакти, а й для поновлення статусу роботи з конкретним виданням. У процесі спілкування частина журналістів попросить зателефонувати пізніше, хтось направить до іншого співробітника. Такі деталі швидко почнуть стиратися з пам'яті, тому їхня фіксація в будь-який час допоможе зрозуміти поточний статус взаємодії з виданням.


Написання прес-релізу

Мабуть, головне правило написання прес-релізу — це виконання всіх рекомендацій, які дають загальнодоступні джерела. Правила дуже прості. Саме тому багато авторів, беручись за написання свого першого прес-релізу, вважають, що порушення деяких рекомендацій приверне увагу журналістів. Насправді це не так. Більш того, всі «порушення» викликають у журналістів роздратування і гарантують потрапляння прес-релізу хіба що в корзину.

Класичний прес-реліз — це «піраміда», в якій вся суть тексту міститься в заголовку і в першому реченні (максимум). Наступний текст — лише доповнення і пояснення суті повідомлення.

Відповідно до цього принципу текст треба будувати так:

  • Заголовок. Повинен бути максимально змістовним. У більшості випадків саме заголовок впливає на те, чи прочитають наступний текст.
  • Перший абзац, лід. Складається з 2–3 речень. У ньому коротко викладається суть події або запланованої події, час, місце і основні дійові особи.
  • Основна частина. У ній наводять більш розгорнуту інформацію про проект, факти і подробиці, включно з цитатами або коментарями відомих особистостей (якщо такі є).
  • Інформація про проектну команду або автора. Уточнюється напрямок діяльності, контактні дані (адреса, телефон, електронна пошта). Окремо вказується контактний телефон автора прес-релізу для термінового зв'язку, якщо в журналіста або блогера виникнуть питання.

Текст не повинен бути занадто довгим, оптимальний розмір — одна сторінка. Ілюстрації, фотографії стосовно проекту необхідно додавати до листа лише окремим файлом. Всі додані файли повинні мати зрозумілі назви.

Важливо також розуміти, що прес-реліз — це інформаційне повідомлення, а не реклама. Варто уникати довгих описів і прикметників в найвищому ступені ( «кращий», «унікальний», «найбільший», «найвідоміший»). Тричі перечитайте текст самі і дайте почитати близьким, щоб позбавити прес-реліз зайвих слів та речень. Інформація повинна викладатися об'єктивно, з використанням лише перевірених фактів. Якісний прес-реліз вимагає бездоганності з точки зору орфографії, пунктуації та стилістики. Абзаци повинні бути короткими, а речення — простими для сприйняття.


Просування під час збору коштів

Залежно від рубрики у виданні або теми блогу змінюватиметься і добірка матеріалів про проект, які варто висилати. Тобто надсилати один варіант прес-релізу в різні види ЗМІ та блоги неправильно. Доцільно написати декілька варіантів тексту для декількох тематичних категорій видань. Змінюватиметься не лише акцент прес-релізу, а також добірка файлів, які слід висилати конкретному журналісту / блогеру.

Отже, прес-релізи, фото- та відеоматеріали для відправки журналістам і блогерам готові. Проект запущено. Що робити далі?

В жодному разі не надсилайте прес-реліз всім відразу і в одному листі. Надсилати листи потрібно індивідуально, з особистим зверненням до конкретного журналіста / блогера, додаючи ім'я одержувача в тему листа ( «Для Марії Степанової_тема прес-релізу»). В цьому випадку лист навряд чи потрапить в спам і з більшою ймовірністю буде прочитано. Так, це сильно затягує процес спілкування, але дає вагомий результат.

Кращий час для відправки прес-релізу — будній день з 10:00 до 18:00 (за місцевим часом журналіста).

За кілька годин після відправлення слід зателефонувати журналісту, якщо є така можливість, і спитати, чи отримав він листа. Також не варто соромитись питати, чи зацікавила тема прес-релізу. Якщо журналіст стверджує, що це не його тема, запитайте, до кого з редакції краще звернутися. Таке живе спілкування дозволить налагодити контакт і в підсумку домогтися бажаної публікації.

Запорука успіху в роботі із засобами масової інформації та блогерами — це наполегливість, але не настирливість. Якщо стає зрозуміло, що позитивного результату очікувати не варто, краще не тиснути і продовжити роботу з іншими виданнями, в яких автору напевно пощастить.


Просування в соціальних мережах (SMM)

Просування проекту в соціальних мережах — мабуть, найефективніший інструмент залучення коштів. Часто саме завдяки їм авторам вдається зібрати заявлені суми. І навпаки, відсутність активності в соціальних мережах дає майже стовідсоткову гарантію провалу кампанії.
Перший крок до запуску проекту (в ідеалі, навіть до початку його оформлення) — створення спільнот в соціальних мережах. Раніше почнете їх розвивати — більше людей будуть готові підтримати краудфандінговий проект на момент старту.

Вибір конкретних соціальних мереж, в яких варто просувати проект, залежить від аудиторії, на яку ви орієнтуєтеся. Кожна з мереж пропонує свої унікальні можливості для презентації. Частина з них надає повний набір аудіовізуальних варіантів для публікацій, а деякі спеціалізуються тільки на фото- або відеоконтенті. Ваше завдання — оцінити ці можливості і вирішити, на які з соціальних мереж слід зробити особливий акцент.

Заповніть спільноту цікавим контентом, присвяченим роботі над ідеєю. Для початку це повинні бути базові дані (опис, фонова картинка, альбоми з фотографіями), а потім вже регулярні (2–3 рази на день) пости, присвячені ідеї і її авторам.

Один з найбільш ефективних інструментів просування проектів в соціальних мережах — це можливість його інформаційної підтримки лідерами думок (людьми і спільнотами з великою кількістю прихильників). Ідеально, якщо ці лідери думок будуть зі схожої з вашим проектом сфери.

Найдієвіший варіант такої підтримки – публікація написаного особисто тексту з посиланням на проект. Репост посилання без допису не працює. Тому слід домовитися про інформаційне партнерство з модератором популярної спільноти або особисто з блогером в обмін на той чи інший бонус. Таким бонусом може бути згадка партнера в проекті, в його новинах або презент з проекту (наприклад, можливість отримання продукту в числі перших, запрошення на захід або згадка бренда / імені людини в титрах).

Про таке інформаційне партнерство важливо домовлятися заздалегідь, тому що часу протягом самого проекту може не вистачити і пост опублікують вже після завершення краудфандінгової кампанії.


Завершення проекту

Проект завершено. А робота триває. Почнемо з найважливішого — з грошей. Як ми зазначали, кошти, зібрані в проекті, перераховуються автору після завершення проекту. Автор підписує підготовані платформою документи про переказ грошей. Протягом 3–5 робочих днів після підписання зібрані гроші надходять на зазначений в угоді рахунок.


Комунікація зі спонсорами за підсумками кампанії

Повернемось до роботи над проектом. Незалежно від успіху чи провалу, після завершення проекту автор має одразу проінформувати спільноту про підсумок та подякувати. Зробити це варто і в новинах проекту на платформі, і на власних ресурсах (на сайті, в соціальних мережах тощо).

У разі успіху розкажіть спонсорам про їхнє значення для проекту. В протилежному випадку вони мають дізнатись, що проект не зібрав необхідну суму і гроші їм повернуть. В будь-якому разі обов'язково потрібно дякувати людям за їхню довіру і внесок. Адже автор невдалого проекту все одно отримує масу бонусів: про ідею дізнається нова аудиторія, автор упорядкує свої ресурси в інтернеті і навчиться систематично докладати зусиль до просування ідеї (працювати зі ЗМІ, блогерами та соціальними мережами в цілому). Також автори неуспішних проектів нерідко знаходять однодумців і навіть інвесторів, готових розвивати проект у довгостроковій перспективі.

Якщо ж проект став успішним, важливо бути максимально акуратним під час видачі винагород. Своєчасність розсилки подарунків забезпечить позитивні відгуки і підвищить довіру до майбутніх проектів.

Публікуйте відгуки вдячних акціонерів та їхні фотографії з винагородами. Розширюйте аудиторію за рахунок позитивного досвіду лояльних користувачів.

Якщо терміни виконання зобов'язань переносяться, обов'язково напишіть про це в новинах проекту, зробіть поштову розсилку по всіх спонсорах і на своїх ресурсах. Так, збої в термінах реалізації трапляються. Однак важливо, щоб всі люди, які підтримали проект, були проінформовані.

На жаль, універсальної формули успіху проекту в краудфандінгу не існує. А якби і була, то вона досить швидко перестала б працювати.

В «Школі» ми об'єднали більшість ефективних інструментів, які допомогли багатьом авторам досягти заявленої мети. Однак величезну кількість цікавих ходів, способів подачі і просування проекту нам ще належить дізнатись. Впевнені, що багато з них відкриєте ви самі в процесі створення своєї кампанії.

Сподіваємось, що ми допомогли відповісти на більшість ваших питань і розвіяти сумніви. Звичайно, краудфандінговий проект — це величезна робота, але незалежно від результату отриманий досвід обов’язково стане вам у пригоді.

Якщо у вас виникли додаткові питання чи зауваження, пишіть нам на електронну пошту: info@na-starte.com.

Залучайтесь до спільноти авторів найцікавіших ідей — чекаємо на ваші проекти!